АДАПТАЦІЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДО ВИМОГ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню трансформації інституційної структури центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію державної економічної політики, у період 2000–2026 рр. Проведено аналіз нормативно-правових актів (Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», постанов Кабінету Міністрів України № 459, 504, 903, 1653), які визначають статус, повноваження та функціональне наповнення Міністерства економіки та його правонаступників. Встановлено, що трансформація міністерства мала не лінійний, а циклічний характер, проявляючись у чергуванні етапів функціонального розмежування та інституційної концентрації, що безпосередньо впливає на збалансованість державного управління підприємницькою діяльністю. Окрему увагу приділено сучасному етапу (2025 р.), коли в межах одного центрального органу – Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України – сконцентровано напрями економічного розвитку, підприємництва, аграрної політики та довкілля. На основі порівняльних показників країн Східного партнерства (SME Policy Index 2024) визначено, що Україна має відносно сильні позиції у сфері операційного середовища для бізнесу, однак потребує посилення інституційної спроможності та розвитку механізмів банкрутства і «другого шансу». Обґрунтовано, що розвиток підприємництва поступово трансформується з допоміжного інструмента економічної політики у самостійний інтегруючий функціональний блок, який забезпечує реалізацію економічної, промислової, аграрної, інноваційної та екологічної політик через діяльність суб’єктів господарювання. Запропоновано перспективні напрями вдосконалення інституційної моделі: запровадження системи моніторингу ефективності політики щодо МСП, оновлення середньострокових планів підтримки підприємництва, посилення консультацій з бізнесом, розвиток цифрових інструментів регуляторної взаємодії та адаптація до принципів «Small Business Act» і практик ЄС.