ДОМІНАНТНІ ЛОГІКИ МОДЕЛЕЙ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН ТА ЇХНІ ПАРАДОКСАЛЬНІ СЛІПІ ЗОНИ
Анотація
Програми змін можуть досягати власних показників і водночас не змінювати організацію. Платформу впроваджено, але працівники її уникають; agile-церемонії збережено без автономії рішень; показники поліпшено, хоча втома, формальна відповідність, маніпулювання індикаторами, фрагментація або слабке прийняття залишаються. Стаття розглядає цю розбіжність як діагностичну проблему: провідне пояснення може визначати, які докази визнаються значущими та яке втручання обирається наступним. Мета полягає у класифікації домінантних пояснювальних логік моделей організаційних змін і визначенні парадоксальної сліпої зони, що виникає, коли одну логіку вважають достатньою у практичному застосуванні. Цільовий корпус із 31 фундаментальної, оглядової, методологічної та уточнювальної праці порівняно за причинним поясненням, прийнятими доказами, типовою реакцією на слабкий прогрес, внеском і потенційно виключеною вимогою. Аналіз дав чотирнадцять категорій: діяльнісну, цільову, процесно-управлінську, готовності й прийняття, системної узгодженості, гнучко-адаптивну, технологічну, культурно-ідентичнісну, владно-політичну, смислотворчу, соціотехнічну, навчальну, інституційну та парадоксальну. Категорії описують модель у використанні, а не якість завершеної методології. Домінування починається тоді, коли взаємодоповнювальні докази вже не можуть змінити діагноз, розподіл ресурсів, відповідальність або наступне втручання. Запропонований рекурсивний механізм описує, як виключена вимога повертається у формі симптому, після чого менеджери посилюють рамку, що спричинила початкову помилку. Для практики таксономія задає короткий порядок перевірки: визначити керівне пояснення, допустити докази, здатні його поставити під сумнів, назвати виключену взаємозалежну вимогу та закріпити взаємодоповнювальну дію за відповідальним власником. Класифікація залишається концептуальною. Експертне оцінювання має перевірити релевантність, чіткість, відмінність і повноту категорій, а порівняльне кодування кейсів - чи можуть незалежні дослідники однаково визначити керівну логіку за фактичними рішеннями. До таких перевірок таксономію слід розглядати як дисципліновану діагностичну пропозицію, а не валідований інструмент.
Посилання
Argyris, C., & Schön, D. A. (1978). Organizational learning: A theory of action perspective. Reading, MA: Addison-Wesley, 344 p.
Armenakis, A. A., Harris, S. G., & Mossholder, K. W. (1993). Creating readiness for organizational change. Human Relations, vol. 46, no. 6, pp. 681-703.
Beisser, A. (1970). The paradoxical theory of change. In J. Fagan & I. L. Shepherd (Eds.), Gestalt therapy now: Theory, techniques, applications. New York: Harper & Row, pp. 77-80.
Burke, W. W., & Litwin, G. H. (1992). A causal model of organizational performance and change. Journal of Management, vol. 18, no. 3, pp. 523-545.
Cunha, M. P. e, & Putnam, L. L. (2019). Paradox theory and the paradox of success. Strategic Organization, vol. 17, no. 1, pp. 95-106.
Denning, S. (2016). Agile's ten implementation challenges. Strategy & Leadership, vol. 44, no. 5, pp. 15-20.
Ford, J. D., Ford, L. W., & D'Amelio, A. (2008). Resistance to change: The rest of the story. Academy of Management Review, vol. 33, no. 2, pp. 362-377.
Gaim, M., Clegg, S., Cunha, M. P., & Berti, M. (2022). Organizational paradox. Cambridge: Cambridge University Press, 80 p. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009128155
George, G., Haas, M. R., McGahan, A. M., Schillebeeckx, S. J. D., & Tracey, P. (2023). Purpose in the for-profit firm: A review and framework for management research. Journal of Management, vol. 49, no. 6, pp. 1841-1869. DOI: https://doi.org/10.1177/01492063211006450
Gioia, D. A., & Chittipeddi, K. (1991). Sensemaking and sensegiving in strategic change initiation. Strategic Management Journal, vol. 12, no. 6, pp. 433-448.
Gioia, D. A., Schultz, M., & Corley, K. G. (2000). Organizational identity, image, and adaptive instability. Academy of Management Review, vol. 25, no. 1, pp. 63-81. DOI: https://doi.org/10.5465/amr.2000.2791603
Hanelt, A., Bohnsack, R., Marz, D., & Antunes Marante, C. (2021). A systematic review of the literature on digital transformation: Insights and implications for strategy and organizational change. Journal of Management Studies, vol. 58, no. 5, pp. 1159-1197. DOI: https://doi.org/10.1111/joms.12639
Hollensbe, E., Wookey, C., Hickey, L., George, G., & Nichols, C. V. (2014). Organizations with purpose. Academy of Management Journal, vol. 57, no. 5, pp. 1227-1234. DOI: https://doi.org/10.5465/amj.2014.4005
Kotter, J. P. (1995). Leading change: Why transformation efforts fail. Harvard Business Review, vol. 73, no. 2, pp. 59-67.
Lewis, M. W. (2000). Exploring paradox: Toward a more comprehensive guide. Academy of Management Review, vol. 25, no. 4, pp. 760-776.
Meyer, J. W., & Rowan, B. (1977). Institutionalized organizations: Formal structure as myth and ceremony. American Journal of Sociology, vol. 83, no. 2, pp. 340-363.
Miron-Spektor, E., Ingram, A., Keller, J., Smith, W. K., & Lewis, M. W. (2018). Microfoundations of organizational paradox: The problem is how we think about the problem. Academy of Management Journal, vol. 61, no. 1, pp. 26-45.
Nadler, D. A., & Tushman, M. L. (1980). A model for diagnosing organizational behavior. Organizational Dynamics, vol. 9, no. 2, pp. 35-51.
Nickerson, R. C., Varshney, U., & Muntermann, J. (2013). A method for taxonomy development and its application in information systems. European Journal of Information Systems, vol. 22, no. 3, pp. 336-359. DOI: https://doi.org/10.1057/ejis.2012.26
Ordóñez, L. D., Schweitzer, M. E., Galinsky, A. D., & Bazerman, M. H. (2009). Goals gone wild: The systematic side effects of overprescribing goal setting. Academy of Management Perspectives, vol. 23, no. 1, pp. 6-16.
Oreg, S., Vakola, M., & Armenakis, A. (2011). Change recipients' reactions to organizational change: A 60-year review of quantitative studies. The Journal of Applied Behavioral Science, vol. 47, no. 4, pp. 461-524. DOI: https://doi.org/10.1177/0021886310396550
Orlikowski, W. J. (1992). The duality of technology: Rethinking the concept of technology in organizations. Organization Science, vol. 3, no. 3, pp. 398-427.
Pfeffer, J. (1981). Power in organizations. Marshfield, MA: Pitman, 391 p.
Piderit, S. K. (2000). Rethinking resistance and recognizing ambivalence: A multidimensional view of attitudes toward an organizational change. Academy of Management Review, vol. 25, no. 4, pp. 783-794.
Prahalad, C. K., & Bettis, R. A. (1986). The dominant logic: A new linkage between diversity and performance. Strategic Management Journal, vol. 7, no. 6, pp. 485-501.
Rafferty, A. E., Jimmieson, N. L., & Armenakis, A. A. (2013). Change readiness: A multilevel review. Journal of Management, vol. 39, no. 1, pp. 110-135. DOI: https://doi.org/10.1177/0149206312457417
Schein, E. H. (2010). Organizational culture and leadership (4th ed.). San Francisco, CA: Jossey-Bass, 436 p.
Smith, W. K., & Lewis, M. W. (2011). Toward a theory of paradox: A dynamic equilibrium model of organizing. Academy of Management Review, vol. 36, no. 2, pp. 381-403.
Stouten, J., Rousseau, D. M., & De Cremer, D. (2018). Successful organizational change: Integrating the management practice and scholarly literatures. Academy of Management Annals, vol. 12, no. 2, pp. 752-788. DOI: https://doi.org/10.5465/annals.2016.0095
Vial, G. (2019). Understanding digital transformation: A review and a research agenda. The Journal of Strategic Information Systems, vol. 28, no. 2, pp. 118-144. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsis.2019.01.003
Weiner, B. J. (2009). A theory of organizational readiness for change. Implementation Science, vol. 4, article no. 67.
Авторське право (c) 2026 О.В. Дугін, Г.Й. Лучко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
