СУЧАСНІ ПРАКТИКИ КОРИГУВАННЯ РИЗИКІВ ЗА МЕРЕЖЕВОЮ МОДЕЛЛЮ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена тим, що у сучасній економіці ризики та процеси їх поширення є невід’ємною частиною діяльності, яка охоплює підприємницьку діяльність, управлінські процеси в організаціях, фінансові операції, виробничі процеси, розробку та реалізацію проектів, а також інші сфери, де необхідно враховувати потенційні загрози та невизначеності. Автори звертають увагу на той факт, що виникнення ризиків може набувати особливо загрозливого характеру в мережевих економіках через взаємозалежність її учасників. Відтак метою статті є вивчення сучасних практик коригування ризиків за мережевою моделлю. Під час дослідження використані такі методи) дослідження як системний аналіз та синтез, а також порівняльний метод. Констатовано, що мережева економіка вразлива до різних видів ризиків, оскільки в ній існує тісний взаємозв'язок між постачальниками, виробниками, посередниками та споживачами. Результати дослідження дозволили виділити кілька основних практик, що сприяють зниженню ризиків та мінімізації процесів їх поширення в мережевих економічних утвореннях. Диверсифікація ланцюгів постачання — є практикою створення альтернативних постачальників та маршрутів доставки, що знижує залежність від окремих учасників мережі та підвищує стійкість економічних зв'язків. Створення спільних резервів та запасів — є практикою забезпечення можливості використання накопичених ресурсів у кризових ситуаціях для зменшення негативного впливу непередбачуваних подій. Гнучкість контрактних відносин — є практикою укладання договорів з умовами, що дозволяють швидке коригування умов співпраці залежно від змін зовнішнього середовища. Регіоналізація виробництва — є практикою перенесення частини виробничих процесів ближче до кінцевих споживачів з метою зменшення логістичних ризиків та підвищення швидкості реагування на зміни попиту. Практична цінність статті полягає у формування основи для вивчення особливостей та алгоритмів впровадження зазначених вище практик, а також виділення умов, що сприяють підвищенню стійкості мережевої економіки до ризиків та забезпечують її адаптивність в умовах динамічного середовища.